04–06 травня 2018 року відбулася ІІ Міжнародна археологічна конференція «Ольвійський форум (пам’яті В.В. Крапівіної)» до 150-річчя дослідження Ольвії.

Організаторами конференції стали Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського (кафедра історії, етнології та археології); Інститут археології НАН України (відділ античної археології); Національний історико-археологічний заповідник «Ольвія»; Миколаївський обласний краєзнавчий музей «Старофлотські казарми».

Роботу конференції організовано за напрямами:

  1. Музеєзнавство та історико-археологічні дослідження доби фінальної бронзи та раннього залізного віку.
  2. Ольвія та античний світ.
  3. Археологія степової зони (скіфо-сарматська археологія).

Наукові доповіді представили понад 50 дослідників, представників провідних наукових та музейних установ України: Інститут археології, Інститут історії України, Інститут сходознавства НАН України; Національний музей історії України; Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського; Київський національний університет імені Тараса Шевченка; Запорізький національний університет; Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна; Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського; Одеський національний університет імені І.І. Мечникова; та зарубіжних країн: Польщі (Institute of Archaeology, Universitet of Warsaw; National Museum in Warsaw; Швейцарії (Université de Lausanne); Франції (Institute of «Ausonius»; Німеччини (Institut für Prähistorische Archäologie Freie Universität).

 4 травня

Відкриття, пленарне засідання та робота секцій

Відкрив конференцію та привітав її учасників ректор Миколаївського національного університету, академік АПН України Будак Валерій Дмитрович

З вітальними словами до археологів звернулися:

  • Димитров Михайло Федорович, начальник управління культури, національностей та релігій Миколаївської ОДА.
  • Михайлов Володимир Анатольович, директор Миколаївського обласного краєзнавчого музею
  • За підсумками роботи та перспективами розвитку кафедри історії, етнології та археології університету виступила Рижева Надія Олександрівна.

Першій день роботи конференції продовжився пленарним доповідями та секційними докладами провідних археологів з України та зарубіжжя.

Найбільш знаковими стали виступи:

Потєхіна Інна (Інститут археології НАН України): Звідки прийшли люди з візками: антропологія й археогенетика ямних поховань сугоклейського кургану

Twardecki Alfred (National Museum in Warsaw): Polish archaeological mission «Olbia» of the national museum in Warsaw. Activity in seasons 2016–2017

Самойлова Татьяна (Национальный комитет ИКОМОС): Основные принципы музеефикации многослойных античных памятников на примере античной Тиры.

Никоненко Дмитро (Інститут археології НАН України): Пам’ятки нижнього Подніпров’я II ст. до н.е. – II ст. н.е., як об’єкти музеєфікації культурної спадщини.

Гаврилюк Надежда (Институт археологии НАН Украины): Лощеная керамики, изготовленная степными мастерами.

Одрін Олександр (Інститут історії України НАН України): Работоргівля і рабовласництво в Ольвійському полісі.

Иванчик Аскольд (Институт «Авзоний», Бордо, Франция): Полисы и царская власть на Боспоре эпохи спартокидов.

Пашкевич Галина (Інститут археології НАН України): Палеоетноботанічні дослідження Північного Причорномор’я.

 5 травня

Робота секцій

Другий день роботи конференції було присвячено виступам молодих українських та зарубіжних археологів.

Серед докладів необхідно відмітити:

Lech Pawel (Institute of Archaeology, Universitet of Warsaw): Some reflections on Hellenistic table pottery from polish excavations in Tanais.

Burgunder Pascal (Université de Lausanne) Une pyramide à Nymphaion Forme et intégration du monument funéraire de Glykareia

Ліфантій Оксана (Національний музей історії України) Образи Горгони медузи, змієдіви та Афіни на коштовних аплікаціях одягу скіфів.

Козленко Роман (Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського)

Фрагменти теракот римських воїнів з Ольвії.

6 травня

Підсумок конференції

Третій день роботи форуму проходив на території укріпленого поселення «Дикий Сад» – екскурсію для учасників провів керівник археологічної експедиції університету Кирило Горбенко. Учасників конференції вразила масштабність розкопок та наукова значимість археологічного об’єкту. Було зазначено, що «Дикий Сад» заслуговує на збереженість та охорону, як знакове поселення періоду фінального бронзового віку (ХІІ–Х ст. до н.е.)

У підсумку роботи конференції відзначено, що конференція стала знаковою подією в сфері археологічних досліджень. Усі доповіді зроблені на високому професійному рівні та торкалися актуальних проблем археології доби фінальної бронзи, раннього залізного віку, скіфо-сарматського періоду та античності.

Прийнята резолюція: Рекомендувати кращі доповіді до повного друку у наукометричному щоквартальному журналі «ЄМІНАК», провести ІІІ – форум у 2020 році, підтримати створення археологічного музею під відкритим небом на базі пам’ятки  епохі фінальної бронзи Дикий Сад. Висловити подяку організаторам конференції на чолі з ректором В. Д. Будаком.