29 травня 2018 року в Навчально-науковому інституті історії, політології та права МНУ імені В .О. Сухомлинського відбулась тепла зустріч студентів та викладачів з Dr. NATALIA MURPHY, SOUTHERN ARKANSAS UNIVERSITY (USA). Присутні мали нагоду почути цікаву розповідь про особливості здобуття освіти в американських навчальних закладах.

Надзвичайно приємно, що пані Наталія – випускниця Навчально-наукового інституту історії, політології та права (1995 р.) і регулярно бере участь у наукових заходах нашого університету.

Дякуємо за зустріч та досвід!

04–06 травня 2018 року відбулася ІІ Міжнародна археологічна конференція «Ольвійський форум (пам’яті В.В. Крапівіної)» до 150-річчя дослідження Ольвії.

Організаторами конференції стали Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського (кафедра історії, етнології та археології); Інститут археології НАН України (відділ античної археології); Національний історико-археологічний заповідник «Ольвія»; Миколаївський обласний краєзнавчий музей «Старофлотські казарми».

Роботу конференції організовано за напрямами:

1. Музеєзнавство та історико-археологічні дослідження доби фінальної бронзи та раннього залізного віку.
2. Ольвія та античний світ.
3. Археологія степової зони (скіфо-сарматська археологія).

Наукові доповіді представили понад 50 дослідників, представників провідних наукових та музейних установ України: Інститут археології, Інститут історії України, Інститут сходознавства НАН України; Національний музей історії України; Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського; Київський національний університет імені Тараса Шевченка; Запорізький національний університет; Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна; Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського; Одеський національний університет імені І.І. Мечникова; та зарубіжних країн: Польщі (Institute of Archaeology, Universitet of Warsaw; National Museum in Warsaw; Швейцарії (Université de Lausanne); Франції (Institute of «Ausonius»; Німеччини (Institut für Prähistorische Archäologie Freie Universität).

 4 травня

Відкриття, пленарне засідання та робота секцій

Відкрив конференцію та привітав її учасників ректор Миколаївського національного університету, академік АПН України Будак Валерій Дмитрович

З вітальними словами до археологів звернулися:

• Димитров Михайло Федорович, начальник управління культури, національностей та релігій Миколаївської ОДА.
• Михайлов Володимир Анатольович, директор Миколаївського обласного краєзнавчого музею
• За підсумками роботи та перспективами розвитку кафедри історії, етнології та археології університету виступила Рижева Надія Олександрівна.

Першій день роботи конференції продовжився пленарним доповідями та секційними докладами провідних археологів з України та зарубіжжя.

Найбільш знаковими стали виступи:

Потєхіна Інна (Інститут археології НАН України): Звідки прийшли люди з візками: антропологія й археогенетика ямних поховань сугоклейського кургану

Twardecki Alfred (National Museum in Warsaw): Polish archaeological mission «Olbia» of the national museum in Warsaw. Activity in seasons 2016–2017

Самойлова Татьяна (Национальный комитет ИКОМОС): Основные принципы музеефикации многослойных античных памятников на примере античной Тиры.

Никоненко Дмитро (Інститут археології НАН України): Пам’ятки нижнього Подніпров’я II ст. до н.е. – II ст. н.е., як об’єкти музеєфікації культурної спадщини.

Гаврилюк Надежда (Институт археологии НАН Украины): Лощеная керамики, изготовленная степными мастерами.

Одрін Олександр (Інститут історії України НАН України): Работоргівля і рабовласництво в Ольвійському полісі.

Иванчик Аскольд (Институт «Авзоний», Бордо, Франция): Полисы и царская власть на Боспоре эпохи спартокидов.

Пашкевич Галина (Інститут археології НАН України): Палеоетноботанічні дослідження Північного Причорномор’я.

 5 травня

Робота секцій

Другий день роботи конференції було присвячено виступам молодих українських та зарубіжних археологів.

Серед докладів необхідно відмітити:

Lech Pawel (Institute of Archaeology, Universitet of Warsaw): Some reflections on Hellenistic table pottery from polish excavations in Tanais.

Burgunder Pascal (Université de Lausanne) Une pyramide à Nymphaion Forme et intégration du monument funéraire de Glykareia

Ліфантій Оксана (Національний музей історії України) Образи Горгони медузи, змієдіви та Афіни на коштовних аплікаціях одягу скіфів.

Козленко Роман (Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського)

Фрагменти теракот римських воїнів з Ольвії.

6 травня

Підсумок конференції

Третій день роботи форуму проходив на території укріпленого поселення «Дикий Сад» – екскурсію для учасників провів керівник археологічної експедиції університету Кирило Горбенко. Учасників конференції вразила масштабність розкопок та наукова значимість археологічного об’єкту. Було зазначено, що «Дикий Сад» заслуговує на збереженість та охорону, як знакове поселення періоду фінального бронзового віку (ХІІ–Х ст. до н.е.)

У підсумку роботи конференції відзначено, що конференція стала знаковою подією в сфері археологічних досліджень. Усі доповіді зроблені на високому професійному рівні та торкалися актуальних проблем археології доби фінальної бронзи, раннього залізного віку, скіфо-сарматського періоду та античності.

Прийнята резолюція: Рекомендувати кращі доповіді до повного друку у наукометричному щоквартальному журналі «ЄМІНАК», провести ІІІ – форум у 2020 році, підтримати створення археологічного музею під відкритим небом на базі пам’ятки  епохі фінальної бронзи Дикий Сад. Висловити подяку організаторам конференції на чолі з ректором В. Д. Будаком.

26 квітня на базі Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського, вже всьоме, пройшла міжнародна науково-практична конференція «Історичні мідраші Північного Причорномор’я», присвячена проблемам історії та сучасності єврейського народу. Організаторами виступили: Управління культури, національностей та релігій Миколаївської облдержадміністрації, Миколаївське товариство єврейської культури, Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського, Миколаївський інститут права Національного університету «Одеська юридична академія».

Основною темою цьогорічного заходу стали українсько-єврейські відносини, в історичній ретроспективі та проблеми сьогодення. В конференції прийняли участь представники п’ятьох країн світу, серед яких: Україна, Канада, Держава Ізраїль, Литва та ін. Відкривали конференцію та проголошували вітання учасникам: Василькова Наталя Іванівна (проректор із науково-педагогічної роботи МНУ імені В.О. Сухомлинського), Шитюк Микола Миколайович (директор Навчально-наукового інституту історії, політології та права МНУ імені В.О. Сухомлинського), Гольденберг Михайло Давидович (голова ГО «Миколаївська обласна єврейська громада»), Каймаразова Лоліта Султан-Мурадівна (голова правління ради національних товариств Миколаївської області), Чеботарьов Віктор Олександрович (відділ національностей Миколаївської обласної державної адміністрації), Левченко Лариса Леонідівна (директор Державного архіву Миколаївської області).

Всі заслухані доповіді супроводжувалися жвавими дискусіями. Тематика й рівень розробки проблем впевнено засвідчили, що дослідження з історії єврейського населення України набувають все більшої актуальності та поширення.

Особливу подяку в організації та проведенні конференції хотілося б висловити: Миколаївському товариству єврейської культури та його голові Рискер Поліні Григорівні, Науковій бібліотеці МНУ імені В.О. Сухомлинського та її директору Мельниковій Наталії Євгеніївні і співробітникам Блєдновій Валентині Прокоповні, Кисиленко Олені Миколаївні за організовану в рамках роботи конференції виставку наукової літератури «Єврейське населення України та світу на сторінках наукових видань» з фондів бібліотеки. Також, хочемо відзначити і подякувати за надзвичайно злагоджену та чітку роботу розпорядників конференції – студентів Навчально-наукового інституту історії, політології та права МНУ імені В.О. Сухомлинського: Чернявській В., Сантар Р., Обримбі Є., Филипчуку О., Манько Є., Даниловій А., Батрак В., під керівництвом заступника директора з навчальної роботи Навчально-наукового інституту історії, політології та права Морозан Олени Олександрівни!

27 квітня 2018 року викладачі кафедри історії Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського – Пархоменко В.А. та Ласінська М.Ю., в рамках профорієнтаційної роботи, прийняли участь в історико-краєзнавчому науковому форумі «Уроки історії – уроки життя». Форум проводився в м. Миколаєві на базі Миколаївського юридичного ліцею Миколаївської міської ради Миколаївської області, з нагоди 100-річчя Української революції, з метою відновлення та збереження історичної пам’яті, дослідження маловідомих сторінок історії української держави і її регіонів в період національно-визвольних змагань. Його організаторами виступили: Управління освіти Миколаївської міської ради, Науково-методичний центр управління освіти Миколаївської міської ради, Миколаївський юридичний ліцей Миколаївської міської ради Миколаївської області, Миколаївський обласний краєзнавчий музей, Всеукраїнська асоціація «Нова Доба». У роботі конференції взяли участь учні та вчителі шкіл м. Миколаєва та м. Сєверодонецька Луганської області. Метою заходу визначено: збереження та відновлення історичної пам’яті, популяризація регіональної історії; залучення молоді до історико-пошукової роботи, спрямованої на дослідження локальних історичних пам’яток, подій, постатей; налагодження комунікацій між дітьми різних регіонів України, організація освітнього партнерства між школами зони АТО та навчальними закладами м. Миколаєва.

Засідання форуму відбувались у пленарному та секційному режимах. Всі заслухані доповіді супроводжувалися жвавими дискусіями та коментарями модераторів і кураторів секцій. Пархоменко В.А. і Ласінська М.Ю. виступили модераторами секції «Миколаївщина в роки Української революції 1917-1920 рр. Фронтмени Української революції», присвяченої біографічним розвідкам про революційних діячів часів Української національно-визвольної революції 1917-1921 рр.

За результатами роботи форуму створено електронну інтернет-мапу «Місця Миколаєва, пов’язані з подіями Української революції», яку буде розміщено на сайтах Кліо-Миколаїв та Миколаївського юридичного ліцею; укладено довідки-рекомендації щодо увічнення історичних місць, пов’язаних з подіями Української революції 1917-1921 років у м. Миколаєві.

27–28 квітня 2018 року відбулася VІІІ Міжнародна наукова конференція «Аркасівські читання: історичні дослідження на сучасному етапі розвитку гуманітарної науки».

Організаторами конференції стали: Кафедра історії, етнології та археології навчально-наукового інституту Миколаївського національного університету; Миколаївська обласна організація Національної спілки краєзнавців України; Миколаївський обласний краєзнавчий музей.

Конференцію присвячено обговоренню актуальних питань у галузі гуманітарної науки. До обговорення представлено доповіді, що репрезентували сучасні дослідження в напрямках археології, історії, історіографії, джерелознавства, етнології, міжнародних відносин та краєзнавства.

У заході прийняли участь дев’яносто дослідників, серед яких представники провідних наукових та музейних установ України; закладів вищої освіти Києва, Винниці, Кривого Рогу, Львову, Миколаєва, Нової Каховки, Одеси, Полтави, Умані, Черкас, Чернівців; зарубіжних наукових установ та університетів (Білорусія, Чехія, США); молоді вчені.

Учасників привітали:

• Шитюк Микола Миколайович, директор інституту історії, політології та права Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського, доктор історичних наук, професор.
• Чернявський Валерій Валерійович, заступник директора Миколаївського обласного краєзнавчого музею з наукової роботи, кандидат історичних наук.
• Гай-Нижник Павло Павлович, доктор історичних наук, академік Української академії наук, завідувач відділу історичних студій Науково-дослідного інституту українознавства.
• Тригуб Олександр Петрович, голова Миколаївської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, доктор історичних наук, професор.

Під час роботи конференції відбулося пленарне засідання, робота чотирьох секцій (археологія; історія та міжнародні відносини; етнологія; краєзнавство), проведена екскурсія вулицями старого міста та на території городища доби бронзи Дикий Сад).

З пленарними доповідями виступили:

• Артюх Вадим, кандидат історичних наук, ст. науковий співробітник Львівського музею історії релігії (До питання зв’язків між стародавніми цивілізаціями України та Єгипту протягом ІІ–І тис. до н.е.).
• Бондаренко Дмитро, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту стратегічних досліджень та прогнозів трансатлантичних процесів (Україна і Румунія 1918–1919 та 1940–1941: вивчення проблемних періодів історії).
• Михайлуца Микола, доктор історичних наук, професор Одеського національного морського університету (Навчально-історична література про адміністрування й релігійну політику в Трансністрії: сутність та глосарій).
• Гончар Михайло, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри правознавства Новокаховського гуманітарного інституту ВМУРоЛ «Україна» (Реалізація наглядових функцій повітовими училищними радами у другій половині ХІХ століття).
• Бойко Ярослав, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту фундаментальних досліджень соціально-економічної історії України (Разделение труда и структура занятости у восточных славян Наднепрянской Украины на рубеже XIX–XX вв.).
• Бобіна Олег, кандидат історичних наук, доцент Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова (Кінець революції: соціальне становище і соціальний рух робітництва Миколаєва в 1908‒1909 рр. (за матеріалами «Миколаївської газети»).

У підсумку учасниками конференції відзначено, що в останні роки спостерігається активізація історико-археологічних та етнологічних досліджень. Саме вони стають важливим фактором творчого та об’єктивного пізнання минулого, що має дієвий вплив на формування сучасного суспільства та держави в Україні. Адже історична пам’ять, сформована на основі неупередженого  пізнання історії, не тільки поєднує минуле з сучасним, а й вказує на вірний вибір майбутнього. Зазначено, що на сучасному етапі основним завданням історичного дослідження є пошук істини, виявлення нових достовірних фактів, позбавлених сталих міфів та об’єктивна інтерпретація суспільно-значимих подій.