30 років тому в Миколаєві офіційно розпочали розкопки пам’ятки археології “Дикий Сад”, міста кімерійців, яке заснували понад 3300 років тому.
Дозвіл проводити тут дослідження добився миколаївський археолог Юрій Гребенніков.
У 1956 році під керівництвом науковця Лазаря Славіна археологи Київського національного університету проводили розкопки в Матвіївці й Тернівці.
Також вони дослідили поселення “Дикий Сад”, яке історик Феодосій Камінський випадково відкрив у 1927 році.
У 1956 році на цьому місці був склад паливно-мастильних матеріалів військової частини, тут була огорожа. Археологи копали лише за огорожею на терасах річки. Знайшли кераміку, камені.
У звіті, що зберігають в Інституті археології НАН України, записали, що це другорядне поселення Сабатинівської культури, яких дуже багато.
Датується епохою пізньої бронзи, зруйноване, цінності не представляє. Тому подальші дослідження тут немає сенсу проводити.
Та в 1990 році миколаївський археолог Юрій Гребенніков все ж отримав дозвіл проводити тут розкопки разом зі студентами історичного факультету.
Він жив неподалік. Припускав, що цінний артефакт, який знайшов тут історик Феодосій Камінський, – клепаний казан із тонких листів бронзи, а також інші знахідки – бронзові ножі, шила, вироби з рогу оленя, засвідчують, що це було високорозвинене поселення.
Територію, в порівнянні з 1956 роком, дуже засипали землею. З’явилися будинки на набережній. Згідно з планом розбудови мікрорайону “Сонячний”, набережну планували продовжити від Інгульського до Варварівського мосту.
Тобто це історичне місце планували забудувати. Досі зберігся фундамент першої багатоповерхівки. Та згідно з законодавством, перед забудовою територію пам’ятки необхідно було дослідити. І це було якраз напередодні розпаду Радянського Союзу. Тобто, це справді збіг обставин, що Юрій Гребенніков отримав дозвіл провести тут розкопки. Роботу розпочали напередодні Дня Незалежності України.
Спочатку службовці військової частини задавали чимало питань, навіть погрожували, що підірвуть це місце й від нього нічого не залишиться. Пізніше археологи змушені були копали в заростях чагарників, кущів, засипаючи місця розкопок.
Ситуація змінилася в 2004 році, коли знову виникла ідея забудувати цю територію. Цього не можна було допустити, бо це унікальне місце в історичному центрі Миколаєва, де зливаються дві річки, де зустрічаються минуле з майбутнім. І якраз у цей час ми виявили систему оборонних споруд.
Це була сенсаційна знахідка, що засвідчила унікальність археологічної пам’ятки для всього світу. Із 200 подібних об’єктів на Півдні України, тільки в “Дикому Саду” збереглася система оборонних споруд. Ми побачили чітко помітну міську структуру поселення. 13 – 10 століття до нашої ери – це були часи протодержавного формування.
Перше державне об’єднання на території сучасної України – царство Кімерія, що виникло в 9 ст. до н.е. А “Дикий Сад” – це протокімерійці, це предтеча виникнення першої державності на нашій землі. Цитадель була обгороджена ровом шириною 5 метрів, глибиною 3 метри. У знаменитому місті Троя у цей же період подібний рів був вдвічі менший, ніж тут. Також у 2004 -2005 роках у Дикому Саду розкопали фундамент першого мосту. Двопанцeрну кладку зробили по згину рову з великих кам’яних вапнякових брил. Це перша мостова конструкція в Україні та Східній Європі. Але я припускаю, до це може бути найстарший міст у всій Європі. Недавно в Греції знайшли подібну конструкцію, що датують приблизно 1300 р. до н.е. А у нас – 1250 р. до н.е.
Хоча навіть найточніший аналіз є умовним і може бути помилка в межах 50-80 років. У Греції міст служив для того, щоб воїни переходили з однієї території на іншу. А в нас – міст був частиною міської інфраструктури. (с)
Археолог Кирило Горбенко.
Детальніше за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=nl_FidmBYQU
